"Все, що не діється, - на краще", - як часто ми повторюєм цю фразу, не замислюючись над її значенням? Наше життя складається з багатьох взаємопов*язаних циклів. Й іноді треба, щоби тобі було погано, аби потім стало дуже-дуже добре.
Подібна на цкилічну "теорія білої та чорної смуги", здається, найкраще заспокоює у час, коли все складається не так, як треба. Адже досить лише стиснути зуби, перетерпіти - і все минеться, настане нове і краще життя. Тоді ми забуваємо про катастрофічне невезіння й досягнення успіху в усьому, за що, беремся.
Ми звикли жити за стереотипи, складеними "блогами" словами та пережиттям інших людей і завжди після "білої смуги" в нашому житті ми в очікуванні "чорної"...але не зважаючи на те, що вона така очікувана, хоть не така вже і бажана, точніше зовсім не бажана, вона не надходить...Адже за "хорошим" циклом не обов*язково має йти той "поганий". Бо є ще "пречудовий" та "фантастичний", "неймовірний" і "запаморочливий". І коли надходить час завершення одного із циклів або всіх перечислених вище ми знов в очікуванні, адже наші думки схиляються до того, що не буває стільки щастя без найменших розчарувань, ми маєм щось пережити....
Треба вчитися протистояти стресам, невезінням і "чорним смугам", які зустрічаються на наших життєвих дорогах повсякчас, намагатися опанувати навички виживання, володіння собою і надію на карще, які придадуться у добрі часи і врятують від розпачу і болю у важкі дні. Тому, що немає в нашому житті таких проблем і ситуації з яких немає виходу, на данний час, коли перед нами постає проблема ми зациклюємося, замикаємося і починаєм сковзати по лабіринтах своєї душі, намагаючись приглушити біль, страждання і безвихідь, але немає таких проблем з яких немає виходу...вихід є із всіх переплетінь життєвих і для нього потрібно прикласти мінімум зусиль щоб прийшло розуміння.
Насамперед, візьміть за правило самотужки контролювати своє сприйняття подій, людей та їхніх вчинків. Тоді при настані певної критичної ситуації, коли терпіння доходить завершення, сльози з*являються на очах і у серці тихо починає щемити біль "візміть себе у руки"! А усе погане, що вам заподіяли, намагайтесь забути. Згадайте афоризм Альберта Енштейна: щастя - це хороше здоров*я + погана пам*ять.
Аби легше пережити стреси, намагайтеся мати кілька хобі, розвинути різнобічні інтереси. Якщо ваші хвилювання порівну "ділитимуться", то життя здаватиметься значно легшим. Ви матимете заняття, емоційну віддушину у важку мить., адже із розчаруванням ви можете забутись у музиці, танці, спорті, графіті, кіно та у багато-багато іншому.

Так, в Чудо я тепер не вірю, бо яке це нафіг чудо було, це як не банально був самий звичайний злом сторінки дуже вміло, про шо я даже подумати не могла тому, що версію взлому я в той відкидала першою...але ладно, чудо все одно існує!)

7. 03. 2011
Цей день я запам*ятаю назавжди! Вчорашній день пройшов так, що я ніколи б даже подумати не могла шо все так буде, по-перше грандіозний скандал, по-друге мої сльози які за останній рік рідко кому вдалося визвати і по-третє напевно любов а може вже і помішання на мені, якоюсь мірою, ну не хочеться його обіжати бо він і справді цього не вартий, але це справді так, його заходи, до яких він вдається уже переходять межі і це в той час коли початку даже ше не було, я вже потирпаю від ревності якоїсь( принаймі я так думаю) і в мене вже відібрали мій особистий, вільний простір, в якому я маю право на все особисте і тільки особисте та і крім того всього біль і тяжкість, які не покидають мене вже не перший і навіть не другий день.
Це був вчора ДуРдОм "Сонечко", я, Лєра та і напевно він сам ніколи не забудемся цей день.
На данний момент ми вже один про одного стільки знаєм, що, як на мене, то приховувати уже нічого, принаймі нам трьом.
Зато позитивного в цьому тоже вистачало) На привеликий подив він пробудив вчора моє невимовне бажання, уже від вчорашньої ночі, бачити його, напевно як ніколи я хотіла бачити його та і зараз не менше цього хочу, але вчора я б могла сказати значно більше, ніж зможу сьогодні....та це нічого.
Тим більше я тепер точно впевнена в своїй відповіді, на яку він даже не сподівається, адже відвертає усі слова і надії на ці чарівну (мабуть) відповідь.
Він пробудив в мені стєрво, яка спала ( на привеликий жаль, а може все і не так трагічно) і тепер ця сама стєрва в особі мене має велике бажання припіднести йому подарочок в ролі "себе", так щоб йому життя медом не здавалося, так як вчора мені тоже не дуже солодко було, а точніше, навіть дуже гірко...

Чим більше я роздумую над питанням, при чому одним і тим самим, тим далі і глибше я заходжу в тупік, з розумінням того, що вихід з нього знайду з великим труднощами, но радує одне - я все ж таки знайду цей вихід, хоть і з труднощами!
Хоча це питання даже не прозвучало...нууу, я подумаю заздалегіть, щоб потім комусь не прийшлось чекати!


Карочє, ви ж не в курсі, я забулась розказати самі останні і дуже важливі новини....
Коли в твоєму житті нікого немає, воно йде в звичайному руслі, ну варто появитись комусь одному так зразу знайдеться іще безліч кандидатур, при чому ці ж кандидатури потім ще і починають ділити тебе, без твого відома, перетворять мене скоро вже зовсім на свою власність.....!
Ну ладно, історія довга і бере свій початок набагато дальше ніж тиждень назад,
тому завтра постараюсь знайти час і розповісти все з самого початку.....

Ніколи б не подумала що моя найкраща подруга, моя найдорожча, людина яка знає мене краще, ніж я сама себе, яка завжди знає що зі мною і чому саме так сталось, яка завжди, завжди думала розсудливіше ніж я, сидить зараз абсолютно спокійна, як вона ж сама сказала і спостерігає за тим як я їй, далеко з не спокієм, говорю про те, що її коханий зробив з неї дуру і при чому ще місяць тому..вона натомість ще й і у всьому звинувачує себе...нє, ну нормально канєшно хлопець постарався, мало того що дуру зробив та ше й з почуттям самозвинувачення!
Я, чесно кажучи, в шоці з таких унікумів, і він такий же спокійний як ніколи напевно зараз далеко не такий вже і нещасний як здається всім.....Він ДУРАК, про якого я була зовсім іншої думки, а вона ДУРА ( і це я зараз про свою найкращу і найдорожчу)...
Не даремно кажуть що саме найкраща подруга може сказати всю правду в очі, і при чому не тільки їй а і йому зараз можу сказати все-все що про нього думаю, а сказати мені є що!

День видався непоганий і досить плідний, я б даже сказала.
І на аеробіку ше встигла на яку я думала ( ще вчора) що не попаду...
Сьогодні на аеробіці час пройшов надзвичайно скоро, інколи чекаєш закінчення того заняття а сьогодні ще б годину позаймалась напевно
Після нас в той же зал прийшла займатися наступна група, але танцями живота, і ми вирішили подивитися, як є така можливість, нас це зацікавило і нам дозволили трошки поспостерігати за ними.
Це так класно, пластика, рухи, плавність, цей звук, ця музика і даже атмосфера, зачаровує абсолютно все!
Повертаючись додому мала декілька хвилин на роздуми, які завжди поглинають мене, коли я знаходжусь наодинці, без цього в день ніяк не обійтися)
Мені стало так шкода тих 17 років які минули марно, адже я нічим не займалася, я ніколи не мала часу, в мене завжди було бажання, але мабуть не на стільки велике щоб подолало всі мої заперечення. Я так шкодую за часом, за роками які уже втратила і які не повернеш вже ніколи. Зараз, у моєму віці я б могла б вже досягти багато чого, попробувати себе не в одному із видів самовираження, я не приклала до цього абсолютно ніяких зусиль, абсолютно нічого - це печально, коли приходить розуміння, яке заставляє тебе обернутися і проаналізувати прожитті роки а разом з ними і змарнований час, який не повернути....

Кохаючи, живіть щасливо!
І все у вас буде добре, адже ніщо так не допомогає як кохана людина поряд, яка підтримує, цінує, вірить і просто кохає; ми подолаєм все що встріниться на нашому житті, ми переживем усі незгоди разом.
Тримайтесь один одного і кохайте.

Сьогоднішній день пройшов не меньш яскраво, хоча уже без нових знайомств, упс, ой ні, і туту не обійшлося, таки познайомилась( в інтернеті) з дуже милим і симпатичним хлопчиком
Ми знов провели час у трьох і провели його весело, в тім, як і завжди!
Весело, спокійно, у домашньому затишку, посиділи в інтернеті, поговорили, згадали яскраві вчорашні моменти.


Прийшла пора навчання, но я категорично відмовляюсь це визнавати, такі чудові дні відпочинку закінчаться навчанням....еххх, як це не справедливо

О_о..да, забулась розказати і записати таку знаменну і незабутню сьогоднішню подію!
Перший раз в житті получила ТАКУ пропозицію....на світі звичайно багато ідіотів і безглуздих ідей і пропозицій..ну це я даже не сподівалась почути...
Мені сьогодні запропонували бути актрисою.....здавалось все так гарно звучить...
не просто актрисою, а актрисою порно фільму, я була, відверто кажучи просто в шоці!)
З однієї сторони це мабуть комплімент, даже треба мати відповідну зовнішність, фігуру таки, і не яку не яку, а бездоганну, принаймі я так думала до сьогодні та і взагалі...а цю людину бачу вперше, як можна таке запропонувати зовсім не знавши мене, не бачивши та і взагалі...
А з другої сторони, не зовсім комплімент та і взагалі неприємна річ, все таки це не те чого бажають і чекають всі, хоча, хто зна...хто зна....

Невже я так довго була щаслива, щоб зараз терпіти нестерпну біль?
Чому?

Сил немає терпіти, душа просе полекшення, серце - сліз, розум говоре - не допоможе, а сама я розумію..та нічого я не розумію....
Себе не розумію, свого стану, те, що мене довело до цього....
Но ревіти полюбе хочеться....ледь стримую їх, адже рідні бачити цього не повинні, друзям знати не обов*язково а самій мені вже нічого не загрожує, адже такого пофігістичного ставлення до свого життя і всіх оточуючих ще не було!......аааааа(

Чи то я така щаслива чи то не помічаю що робиться навкруги!
Ні, ну я просто і справді не розумію чому в всіх приступи псіхів, не зрозумілі кроки до їх вирішення, які явно не допомагають і депресняк майже поголовно!
Я і справді не можу зрозуміти, може мені тоже опустити свій настрій, щоб нижче нікуди, закритись від усіх, приймати безглузді рішення і бути абсолютно нещасною разом із всіма...і що, життя стане перкрасним?!

*************....ні слів, ні матів не хватає.....

Обідив мене сам же вчора, спортив настрій перед сном, як ніби то так має бути і видалився з друзів...ла ти шо я афігєваю від логіки хлопців...
Дівчача логіка не піддається ніякому розумінню а ваша логіка це взагалі ахуєнно зрозуміло!
В когось радості забагато, а в когось надлишок дибілізму в крові і відсутність будь-якого здорового глузду!