Чи я дурна чи хвора, така хандра давно мене не чіпалась, а особливо в такі дні. Коли робота і домашні справи, коли голова ужасно болить і живіт ниє, коли є реальна можливість посидіти вдома, в неті, подивитись фільм, серіал чи взагалі, послухати музику і т.д., та мені світ не милий, я все хочу і не хочу( Я або скучаю і я дурна або хвора, але оскільки я не хвора, то я просто дурна! Сутка пройшла від коли його не бачила, якби він сидів вдома я б напевно не так скучала. Якесь дуже дурне відчуття, не можна так скучати за людиною, це все мене заводить в тупік і доводить до депресії. Як, ну як можна чекати рік, я не розумію як люди чекають і ніяк не можу зрозуміти як би змогла чекати я, та я не зможу ні чекати, ні щось робити взагалі. Одні думки про це на мене наводять страх, а коли мені про це нагадують то ще моторошніше стає.
Сама себе зараз не розумію