Скільки вже раз я збиралась в цю довгу путь і з кожним разом я цього все менше і менше хотіла. А тепер вже і звикла до цієї думки, вже давно готова поїхати, раніше поїду - раніше приїду, все таки, не завжди все виявляється так погано, як я можу собі подумати. Я думаю буде безліч приємних моментів і не дуже, буде що згадати і ще надіюсь, що мені таки вдасться попасти в Польщу, можливо по дорозі назад.
І ще один плюс у цьому - я їду з дому, подальше, щоб не бачити цього всього, це напевно думка яка мене радує зараз. Чим старша стаю - тим все більше "повітря" я потребую, у всьому!

В суботу були на катку і на концерті, на який я так рвалась. Все пройшло навіть краще, ніж я очікувала) Каток бажає кращого звичайного, але і це було не так вже і погано, я ще хоть не забулась як ходити і стояти на коньках) Оратанія виступила драйвово. Я навіть пам*ятаю ще їхні пісні, які я вже так давно слухала. Дякую тобі за цей вечір, якби не ти - цей день не був би такий чудовий!