Ох, дитячі мрії і догадки про те, як це: напитися, похмілья, головний біль, недомагання, відразу від алкоголю, велики перебор і нарешті саме жахливе і неприємне видовище - коли організму забагато того всього що ти прийняв за весь день, в тому числі - випив, і він починає вертати тобі все це.
Це були догадки, а це - жорстока реальність, провірено на собі і це жахливо.
Ніколи не розуміла як можна напитись до повних "чортиків" і втратити контроль над собою і своїми рухами. Якщо стверджувати що я ще розуміла цілком очевидні речі: коли дзвонив телефон, коли треба було підняти слухавку і говорити щось розумне, привітатись з кимось, іти додому, і саме зараз, а не пізніше - бло потім буде гірше добратись то я втратила повний контроль над своїми рухами, особливо тоді коли ми вже спокійно добрались додому. Я вперше сиділа на цій клятій лавочці і розуміла, що я з неї встати не можу, ніяк не можу, як би я не пробувала, без построньої допомоги я там просто і залишусь, а ще я чудово розуміла, що поки Лєрка пішла говорити з Вовою по моєму ж телефону то я не можу нічого вдіяти і даже поняття немаю, що вона там йому може понарозказувати, а це може бути цілком лишня інформація.
Короче кажучи всьо було так райдужно, особливо в моїй голові, що я вперше признала: "Я в повному не адекваті!.
І це справді було так, я була далеко від реальності і від землі мабуть що тоже. На Землю я вернулась на ранок коли прсонулась з головним болем, та що там головним - всезагальним, мене боліло все так, що я навіть не розуміла від чого я поетрпаю в першу чергу. Після того як вернулось все те що я їла, пила і даже нюхала протягом минувшого дня я даже похудала напевно на кілограми так 2, десь, це було дуже помітно. Мене на стільки тошнило, що від одного виду, запаху чи звуку про їжу, мені вже було не добре. Це був жахливий раз коли я жостко набухалась, так тупо і так очевидно!
І чесно скажу, я цей раз не хочу повторити ще раз, яка би причина для цього не була, яне розумію як можна пити через те, що щось сталось, не сталось, склалось не так, не туди, не з тою людиною і у інших випадках. Люди це не розумно, дуже не розумно. Пити звичайно можна, навіть треба в колі компанії, для підтримання розмови, але напитись - ні. Контроль над собою, а особливо над своїм тілом - важливіше. Алкоголь не забере проблеми і не допоможе з ними справитись, він погіршить ваше самопочуття не то що на наступний день, а на все життя загалом. І хоть я після того разу умудрилась якимось чином напитись ше раз, ну вже не ак, але все ж, я все одно цього не признаю і просто не хочу, таке бридке відчуття, ніби ти "гидке качення" якесь, феее, це огидно, хоь і " в кайф" по великій-великій мірі.
