І так, коротко про головне, а то так можна день і ніч писати якщо все в деталях, а головна ж то кожна деталь із нашого життя, кожна мить!)

Пост написаний раніше, про те, чого мені категорично не вистачає, а саме - слів, чути це, знати, вірити, бачити і нарешті - відчувати! Ой, вистачає, тепер мені всього вистачає, ну хіба що погоди малувато для частих зустрічей, а так то, всі потрібні слова я чую щодня, а як не чую, то я про них просто не забуваюсь, я щиру вірю в це і все надзвичайно просто.
Якщо не поринати з головою у вир всього того, що тебе діймає, що не подобається, не здійснюється, не вдається і т. д., то життя аж ніяк не зможе пройти поруч тебе. Рецепт: зранку встаєм із усмішкою, або якщо із бажанням чогось то зразу починаєм його виконувати (наприклад: "хочу солодкого" - пошукайте, я впевнена щось добреньке ви повинні знайти, не знайшли то почекайте - все буде згодом, музика - все до ваших послуг, варто лиш захотіти), забуваєм яка погода на дворі, у мене зараз дощ, позакривала всі вікна і представляю що там просто похмуро, я ж то дома, в теплі, з музичкою, солодким, чудовим настроєм, фільмом і здійсненням всього того, чого бажала, яка вже різниця - яка погода!).
Вчора я шукала посилання на книжки чи то онлайн чи то для скачування, ну я не скажу що я вже аж так мріяла про те, щоб саме зараз іх знайти, ну шукала шукала, але спати хотілось більше - тому забулась, і сьогодні до мене все само прийшло, просто у мої руки, варто було лиш новини відкрити, а там і книги і посилання. Не правду кажуть про те, що все приходить тоді, коли вже нафіг не потрібно, бажайте цього, не забувайте про це, ідіть до цього, хоть маленькими кроками але ідіть і ви будете це мати, все що забажаєте, все буде ваши, а забувають ті, які втомились і втратили надію, так для чого ж воно їм тепер, як це бажання, мрія чи щось інше не додає снаги і сил, для чого воно тепер, воно просто стане пустим!