Все частіше почала плакати, думати, задумуватись....про все....все на світі, але навіщо?
Можливо тому, що більше нема про що думати, що вирішувати, за чим плакати...нема кого чекати, нема з ким приймати рішення...
за останній тиждень..більше напевно як тиждень, пів місяця, я втратила багатьох важливих і не дуже людей в моєму житті....може не на завжди, але на данний момент це точно. Я все сподіваюсь, чекаю що вони повернуться....і чекаю....але нічого цього немає.....чому все так, для чого?
Чому так важко?
Можливо тому, що більше нема про що думати, що вирішувати, за чим плакати...нема кого чекати, нема з ким приймати рішення...
за останній тиждень..більше напевно як тиждень, пів місяця, я втратила багатьох важливих і не дуже людей в моєму житті....може не на завжди, але на данний момент це точно. Я все сподіваюсь, чекаю що вони повернуться....і чекаю....але нічого цього немає.....чому все так, для чого?
Чому так важко?