Все частіше почала плакати, думати, задумуватись....про все....все на світі, але навіщо?
Можливо тому, що більше нема про що думати, що вирішувати, за чим плакати...нема кого чекати, нема з ким приймати рішення...
за останній тиждень..більше напевно як тиждень, пів місяця, я втратила багатьох важливих і не дуже людей в моєму житті....може не на завжди, але на данний момент це точно. Я все сподіваюсь, чекаю що вони повернуться....і чекаю....але нічого цього немає.....чому все так, для чого?
Чому так важко?

@музыка: Warren Barfield - Love is not a fight

@темы: грусть, тоска, слёзи