Стільки інформації, новин, емоцій і навіть участився політ моєї фантазії, бракує лише часу, таке враження що моя найзаповітніша мрія скоро стане - це віддих, при чому завжди) Вже замучилась зі своїми обов*язками, скоро буду путатись в тому кому я і чим зобов*язана і як давно) Але зараз не про це...
Так добре коли є час скласти свою модель, так званий макет. як би ти хотіла скласти все для себе, скласти свою мрію, втілити там всі свої вподобання, добавити всі "за" і "проти" і присипати зверху рожевою пудрою ( ну не без цього канєшно). Але з отсрахом надіятись на те, що життя не подарує тобі нічого із всьо мрійливого, це певно гірше. Знати, що все те, чого ти так боїшся в майбутньому в один день втілиться у життя і настрашніше із цього буде те, як будуть проходити дні в метушні а ти цього не будеш помічати, не надавати значення тому як все йде шкереберть. Страхи з часом міняються, одні відходять на другий план, другі - з*являються і не можна сказаати, що щось із цього було кращим, а щось грішим за попереднє - все однаково неприємне.
Так хочеться мати нормальне життя, чудову сім*ю, а головне - почуття, які з часом не перетвориться на обов*язок, як приймати їжу і ходити в туалет, а буде зберігати свою істинну форму, ту емоцію, яка і породила цю сім*ю та створила цей союз. Так не хочеться перетворитись на індивідів різної статті, які існують на одній площі, сплять в одному ліжку і даже не мають спільних вподобань. Те, що я зараз спостерігаю мало не щодня - те, на основі чого мої скласти свій макет. звичайно і тут не все так гладко, я б добавила їм якоїсь ніжності і більше турботи один за одним а не якісь "холодні" обов*язки об які спотикаєшся щоразу як потрапляєш додому, хоча здається це всіх влаштвує. Але найприємніше спостерігати за тим, як сім*я, іменно сім*я, да, вибирається разом і всі такі гарні, зібрані, солідні ідуть разом і це не просто випадковість, так завжди, спільний відпочинок чоловіка і жінки в компанії із їхніми друзями, шалики, ретсорани, просто кафе, прогулянка до супермаркету, спільні закупки, святкування з розмахом чи скромно віч-на-віч - це так чудесно.
Це просто надзвичайно коли ти знаєш що не треба нічого влаштовувати, ніякий розбір польотів, коли двоє хочуть одного і того ж або просто поступаються місцем іншому (ну інколи), коли просто двоє ідуть в одному напрямку і розділяють інтереси один одного, адже відпочинок це не вдома ліниве лежання на ліжку і втикання тв, не готовка цілий день, не прибирання і вимивання всіх закутків у хаті, не інтернет і не грання на нервах один одному, це справді те, що разом і те, що добре двом і так добре коли це "добре" у двох однакове. Шукайте свою половинку (іменно половинку а не просто людину кращу за інших), цінуйте її, бережіть і знайте, що коли у вас одне заняття на двох (і не важливо що це) і приносить однакову радість обидвом - це ваше щастя і ваш шанс, не втрачайте його щоб не збирати все життя плоди "хворого" дерева. Ваша сім*я буде такою, якою ви її створите, ваше кохання буде тим, яким ви його відчуваєте і тільки ваше відображення буде бачити в собі людина, яка буде поряд і буде підтримувати вас. Адже все починається із любові, із маленького вогника може виникнути пожежа із маленького непорозуміння - істина, яка вона буде, залежить від кожного із нас.