Давно не забігала) Но в принципі і нічого нового, яскраві емоції не переповнюють, за роботою і домашніми клопотами часу не хватає більше ні на шо, замучилась вже, коли це вже нарешті закінчиться. Ще ця Пасха і дорога родина, ех, куди б від всього цього дітись...
Попередня зарплата пішла поступово і на все по черзі, до мішки так і не добралась) Треба себе побалувати) Хоча його якщо покласти на ліжку то я на ньому не поміщусь, но це на страшно, на таке, як мішки - місце я знайду завжди)
Не являю скільки іграшок може бути в моєї дитини, бо таке враження, що всіх їх буду купляти я і в деякій мірі ще й для себе)