(14.03.2013) Ну вот і все, вона вже не просто не моя, не просто доросла жінка, а заміжня жінка, яка має свої обов*язки перед чоловіком і ту найближчу і кохану людину поруч і так, сподіваюсь, буде завжди!
Щастя Вам, любові, довгих років, ніяких сумнівів, віри, надії, щирого кохання, довіри і всього самого-самого що ще можна побажати. Аааа, забулась головне - кинути курити, обидвом)
Я думала що це буде дещо печальніше для мене, ніж обійшлось) Обійшлось без сліз, ну нічого, попереду ще весілля)
Ну але ж ми, дві дуняші, мусіли запізнитись у загс, всі нормальні люди як нормальні були від початку церемонії, а ми...ну ми, як ми, і то якби не Вадім то і на кінець би не встигли) Так шо йому ми тоже вдячні, і не тільки за це, а ще і за дівішнік, ідеї і відео, яке я до сьогодні не бачила)
Було весело, згадати є що, як після суботи так і після четверга. Але дітям колись все так же стидно буде розказати))