Ну ось і відпочинок в Карпатах завершився. Так неочікувано настав, так і пройшов.
Хороша була поїздка, Буковель вражає, лижі - це круто, велика компанія, а проживання - просто шикарне)
Без спогадів і вражень не обійтись, як поганих так і хороших, але поганого і згадувати не хочеться, мій шоковий стан не дозволяє мені відновити всі чіткі емоції і враження, які я відчула на той момент. Зате одне я запам*ятала дуже добре - Ти не вмієш контролювати себе! І коли ти не можеш зберігти контроль над собой...аж страшно подумати - я тебе боюсь. Я боюсь такої близької мені людини, що буде як ми будем одні і ти втратиш контроль над собою, своїми емоціями і злості, яку відчуєш, що цього разу? Синяки? - хоча це вже занадто звичне явище і сліди від тебе на моєму тілі! Сила - це дуже добре, коли вона не приміняється до коханої людини, коли відчуваєш її і розумієш цілковиту захищеність від всіх негараздів, а не тоді коли просто надієшся на краще.
Чому я сумніваюся? А я вже не сумніваюся, я знаю, що я прив*язана до цієї людини і як би я не сумнівалась, це не зарадить моєму потягові до тебе. Я тільки дивуюсь тому, як ти, такий зважений, прорахований, застережливий, розумний, адекватний і Водолій)), може зберігати почуття до мене, такої боягузливої, непосидючої, невміючої, постійно вимагающої, надзвичайно обідчивої, маленької і дурненької Діви, а головне терпіти мене і моє "я не можу"!
Я запам*ятала той день, навіть запишу - 19 січня 2013 року.
Я запам*ятала, тільки згадувати я не хочу. Я плакала, а значить я була ображена. Хто із нас мав бути ображений більше? - Навіть не знаю, але моє "не можу" не прикриває твого жахливого ставлення *після* до мене!