Ти мене не розумієш і мене це вбиває. Це погано закінчиться і напевно чим далі - тим гірше тому, що звикаєш до людини і чим більше звикаєш, все краще починаєш розуміти що без цієї людини нікуди але це має давати волю, силу, бажання, а приносить - лиш розчарування. Вже болить...як представлю собі.
Зараз це лиш порив якоїсь думки яка прийшла, того, що осінило але це все правда, вона не завжди помітна але завжди болюча. Я чомусь думала що ти принаймі розумієш мої бажання, але зараз - ти і цього не розумієш і я зрозуміла що треба бажати, здійснювати і мріяти самій, постає питання: Для чого ж тоді тобі людина, яка поряд, яка так дорога, якщо все самій? (...)