Кажуть - "Життя - це зебра, але треба бути розумнішим і не минати білу полосу в житті, а іти вздовж". А в мене складається таке враження що я не те, що іду вздовж, а сиджу, тупо сиджу на чорній - причорній полосі у моєму житті.
Я живу навіть не одним однем, а хвилиною, і кожна наступна хвилина приносить мені щось нове, в одну мить я радісна, а в іншу мене спідкала невдача і я просто плачу, я безсила, у мене навіть немає сил боротись із негараздами, які стаються щодня, у мене їх просто немає і я не знаю де їх взяти, я живу хвилинами і вже стільки моїх життів пролетіло цими днями, із цими хвилинами!