Вручення дипломів пройшло чудово і хоч я була абсолютно не в курсі що моє величезне колишнє "кохання" - Бойко, був присутній на цьому, з нетерпінням чекавши мого виходу, це вражень не спортило, ми вийшли в піднесеному настрої і з великим інтузіазмом. Далі дорога простяглась в "Джентельмен". Там було багато, і веселощів, і сміху..як п*яного так і абсолютного свідомого, танці на стульчиках, щирі прощання, але як на диво - обійшлось без сліз, макіяж не постраждав А вот злість, це саме те почуття яке довело мене до найщиріших слів на адресу Вови...із криками душі про те що він не просто Валянок а настоящий плуг, якщо не бачить таких очевидних речей і зі своїми відчайдушними обідами і якимось ударом забороненим я була просто ображена...для чого так есперементувати, для чого випробовувати моє терпіння, мої слова, перевіряти байдужість чи наоборот...
Ну щастя не прибавилось, а вот гострі відчуття - це точно. Всьому терпіню приходить кінець і мому настав цей самий кінець, але це ж треба було так, на самий випускний... Одже розпочну з випускного, завершу цією самою кульмінацією...
Вручення дипломів пройшло чудово і хоч я була абсолютно не в курсі що моє величезне колишнє "кохання" - Бойко, був присутній на цьому, з нетерпінням чекавши мого виходу, це вражень не спортило, ми вийшли в піднесеному настрої і з великим інтузіазмом. Далі дорога простяглась в "Джентельмен". Там було багато, і веселощів, і сміху..як п*яного так і абсолютного свідомого, танці на стульчиках, щирі прощання, але як на диво - обійшлось без сліз, макіяж не постраждав А вот злість, це саме те почуття яке довело мене до найщиріших слів на адресу Вови...із криками душі про те що він не просто Валянок а настоящий плуг, якщо не бачить таких очевидних речей і зі своїми відчайдушними обідами і якимось ударом забороненим я була просто ображена...для чого так есперементувати, для чого випробовувати моє терпіння, мої слова, перевіряти байдужість чи наоборот...Вечір ніч випускного завершилась не найкращим чином, але тим не менш...завершилась...день розпочався із роздумів і якогось глибокого болю чи то співчуття до самої себе про те, що я дозволила собі більше ( в почуттях) ніж треба було, як же буде дальше, що робити..і через не такий вже і довгий час, я дойшла до логічного завершення..ну дійшла би до остаточного, а не тільки логічного як не його слова: "я ще все можу змінити..." ну вот як дівчина, якій абсолютно не байдуже має відреагувати на таку щирість і відкритість...вони навіть не були пізніми, вони були саме вчасно, тому що день пізніше і мені б і слів не треба було вже.....розмова зав*язалась далі і я зрозуміла що він поніс урок тим, що зробив своїми ж руками і словами, він запам8ятав і сподіваюсь ніколи не забудеться цього..таких відвертих, обдуманих, ніжних слів я від нього не чула ще ніколи...цей день був просто казковим по відношеню до нього, йому справді не байдуже тому що він хотів і він змінив, моє рішення..але вот один його спосіб для змінення всієї ситуації я так і не дізналась..значить..ще все попереду..
Вручення дипломів пройшло чудово і хоч я була абсолютно не в курсі що моє величезне колишнє "кохання" - Бойко, був присутній на цьому, з нетерпінням чекавши мого виходу, це вражень не спортило, ми вийшли в піднесеному настрої і з великим інтузіазмом. Далі дорога простяглась в "Джентельмен". Там було багато, і веселощів, і сміху..як п*яного так і абсолютного свідомого, танці на стульчиках, щирі прощання, але як на диво - обійшлось без сліз, макіяж не постраждав А вот злість, це саме те почуття яке довело мене до найщиріших слів на адресу Вови...із криками душі про те що він не просто Валянок а настоящий плуг, якщо не бачить таких очевидних речей і зі своїми відчайдушними обідами і якимось ударом забороненим я була просто ображена...для чого так есперементувати, для чого випробовувати моє терпіння, мої слова, перевіряти байдужість чи наоборот...