Дивний день, не можна однозначно записати його в "не вдалі" або "непоганий" чи навіть дуже "хороший" день...можливо якби не моє самопочуття, то світ здавався би мені веселішим, якби не моє спілкування з Андрійом яке вже дойшло до такого брєду шо ми даже сьогодні не говорили, він не хоче чути мене а я напевно його також...і взагалі це все на мене наводить сум...
жахливе самопочуття, немає ні сил, ні здоров*я, де це все?
таке відчуття, що як іду так і відключусь на місці, пробувала спати - не вийшло, віддихнути - ніякого результату, заставити себе шось зробити - також безрезультатно!
Що зі мною, на дворі весна (майже що літо), сонечко чудове, напрягів в коледжі немає, навчання яке давно завершилось абсолютно нічим не турбує ( даже з курсовою вже проблему вирішено), мене оточують друзі, знайомі та просто близькі мені люди, немає проблем, чому ж я не радію цьому життю?
Емм..зато сьогодні таки був кусочок щастя, коли ми з Лєрою самі зробили собі приємне - прикупили окуляри, просто таки, для іміджу, вони вже давно в моду ввійшли, вже кожен другий носить, але все одно, ще тільки нам таких і не вистачало, 72 грн. просто так на вітер, не факт шо я їх носити буду, завтра дуже налаштована показатися при такому не звичному, для мене, образі, але це все залежить від ранку, як він розпочнеться і з "якої ноги я встану" ато мало лі....