Завжди повторяла собі, що емоціями керуватись не варто, бо вони миттєві, проходить час і немає емоцій, бажань і слів які були...але наслідки залишаються завжди!!!
Минув вчорашній день, забулись обіди, розчарування, слова і ...як завжди....залишився попіл від пожежі.
Треба експерта, щоб тепер розібратись які серця вчора згоріли, які уламки залишлись...
А може не варто, шкодувати, я б і не сказала що так сильно шкодую за зробленим, врешті це мало колись статись, я вбила вчора чергову історію кохання без відповіді, але воно ж без відповіді, йому варто померти зразу, щоб не мучитись поступово; треба раз пережити сильний удар щоб надалі лекше переносити ще сильніші удари, я зробила йому послугу... цікаво: чим я допомогла собі....та як завжди, нічим, мабуть....