Після перегляду фільму просто переповнюють емоції і незважаючи на те що коли в мене приплив емоцій я можу говорити багато, зараз мені надзвичайно тяжко, це не можливо передати словами, описати, показати…це просто нереально, в середині щось так болить і сльози переповнюють, серце кричить, а я…..я мовчу, тому що насправді просто нічого не можу сказати, я просто не можу пояснити свій стан, свою біль, сльози…
Сиджу вся зарьована, голова болить жахливо, говорити практично що не можу…..але я зрозуміла, я на стільки багато зрозуміла, після перегляду фільму я получила безцінний дар...
…я зрозуміла як насправді важливо коли в тебе є друзі, і як не дивно я зараз говорю не про своїх друзів, вони звичайно напевно і справжні друзі, але чомусь коли я в такому стані вони завжди всі зайняті, всі до одного, і зараз, я більше як впевнена що кожен поглинутий своїми проблемами, своїми турботами і ніхто з них не догадуються про те, в якому стані я зараз знаходжусь і я писати не хочу нікому і дзвонити, це якось не важливо вже…даже через хвилину чи дві це буде не важливо, тому що всі вони далеко і не можуть розділити зі мною ні розчарування, ні біль, ні сльози, ні спогади, ні сміх, ні враження і даже порадою поділитись не можуть по одній дуже простій причині – їм зараз байдуже, а тому байдуже що вони просто незнають те як мене щемить серце в середині, те як воно розриваються..і я їх не виню, тому що не буду писати душо роздираючі СМС-ки, повідомлення вконтакті чи будь-де інше, дзвонити і плакатись в трубку, бо мені не потрібне ні співчуття ні їх час, оскільки за 5 хв. після розмови зі мною вони забудуться, просто забудуться і цей день не залишиться в пам’яті ні одного з них…
Я не знаю що я зараз хочу сказати цими словами, не знаю чому я це говорю, але я впевнена що я права, кожною частинкою слова, кожною комою, написаною ( і даже пропущеної, а їх таких багато), кожною своєю клітинкою і кожен з них якби читав це він би знав і погодився але це якось байдуже…
Я зрозуміла як я хочу помогти людям, яким насправді дуже важко, які заплутались в собі, які незнають що їм робити і як їм жити, вони стоять на роздоріжжі і дивляться у далечінь, вони розгублені і налякані, вони захищаються своєю агресивністю і гострими словами, мені їх щиросердечно і насправді дуже шкода, я б так хотіла допомогти своїм близьким і знайомим які зараз находяться в такій ситуації і мені дуже жаль що я не можу їм запропонувати свою допомогу тому що вони її просто не приймуть та і знати не знають що я зараз про них згадую, і перша людина якій я хотіла допомогти, як це не дивно, це був Бойко, моє дороге Рафаелло…не важливо як він боляче мені робив, не важливо на скільки помилився, адже ми живем для того щоб помилятись і вчитись на цих помилках, він насправді нещасний, але в середині скривається дуже тендітна людина, яка багато чого розуміє, з великим серцем, яка здатна любити, він – хлопець, для нього властиві звичайні дибільні вчинки, слова матами і почуття які не завжди є, йому властиво помилятися що він і робить з тих пір як я з ним ще тільки знайомилась і він до цього часу не знає що він робить, для чого він це робить і чи варто це взагалі робити і я йому хотіла дуже допомогти і зараз хочу..але не можу наблизитись даже близько, бо мені тоже боляче чути його гострі слова і все це терпіти, я маю бажання допомогти але зовсім немаю бажання постраждати від своїх бажань, тому я тримаюсь на відстані, я вчуся на своїх помилках а не на тому що кожен раз буду наступати на одні і ті самі граблі, але, якшо подумати, даже наступаючі на одні і ті ж граблі безліч раз ми вчимося, бо врешті решт ми розіб*єм собі лоба і будем чекати поки він заживе, і це чекання залишить біль, і при наступних вчинках ми подумаєм що ми не хочем ще раз повторити попередній біль, ще раз із цим зіткнутись і ми оберем інший шлях…отак, даже «останній» дурак вчиться на своїх помилках, отак і ми живемо; комусь достатню разу, а комусь і повторення не вистачить….


@темы: грусть, тоска, слезы

19:05

Як би ми не забувались своє майбутнє, як би не проганяли його, ми ніколи не зможему позбутися від тих спогадів які воно навіює....


Твоє ім*я, твої слова, місця пройдені разом, слова сказані в тишині, усмішки і незгоди пронесені разом, все, все нагадує про те що було і вже пройшло...і хоть завершення могло бути значно кращим, однак ти сам зробив свій вибір і я його підтримала, ти пішов - я не тримала....
питання: Навіщо ти повернувся?
Навіщо це все, ці пісні, ці слова, ця показуха, для чого?
Що ти хочеш цим довести?
-- ....

@музыка: Дарвін-Альоша - Ти найкраща з людей ...

@темы: ностальгия

День такий дивний, а може просто - невизначений.
Але у будь-якому випадку я ше напевно до кінця не розумію шо треба полишати думки і рухатись в правильному напрямку, бо думки ніколи не покидають а час на одному і тому ж місці ніколи не затримується і моїх рішень і дій він тоже чекати не буде..
Ну це таке...
Говорила з мамою, з Тальою, загадла як я з ними могла опоговорити колись не так з мамоб як з Наталкою, про все і всіх на світі і хоть порад великиї і роздумів глибоких не було, але лекше стало, я ще раз усвідомила що де б вони не були я ніколи не буду одна, тому що в мене є вони і вони завжди будуть зі мною, я їх дуже люблю.
І плакати сьогодні захотілось як ніколи, аж серце в середині не спокійне, відчувається якась гостра біль...в мене зараз немає людини то якої б я звернулась і вона побігла вирішувати мої проблеми а всі проблеми я вирішити сама не можу аж ніяк, але якшо я спокійна, бо я якось не дуже за це переживаю, то значить все буде добре. І в це потрібно вірити в першу чергу.


01:44

Цілий день хандрою страдала:-/, тепер - фігньою ;)....ніяк не можу зрозуміти що краще?...ем, краще було, напевно вчитись, але ше не пізно, саме той час, віііііі, 1 година ночі....пора, пора, пора :yes:

@музыка: Jordin Sparks - Definition, Thee Days Grace - Over & Over,

19:22

Жахливо себе почувала, прочитаючи твоє СМС, відчула себе на частку винною в тому, що трапилось, хоча я даже поняття не представляю, що таке могло приключитись...
Ну в мене сьогодні тоже не найкращий день, так що у будь якому випадку - запивати нам є шо!!!


20:00

одиночество не лечится, она обостряется со временем .......
і це справді жахливо, я прив*язуюсь до всіх людей, які з*являються в моєму житті, я починаю звикати до людини з якою повсякчас спілкуюся, з якою розділяю свої емоції і смій сміх, смуток і те, чим цікавлюсь в данний момент, я починаю приділяти цьому забагато уваги і себе, а люди (спілкування) ж не вічні і те що є на данний момент рано чи пізно але залишається лиш спогадом і в цьому випадку залишаюсь лиш я і як зазвичай - моя біль, чого я зовсім не хочу. Тому з цим негайно щось потрібно робити; я собі завжди повторювала і всім навкого що бути самою це класно, тому що ти абсолютно вільна, не маєш нічого пояснювати, ні перед ким не виправовуватися, пояснюючи чому сьогодні ми не зустрінемся і чому я зараз не така як була вчора, адже не всі розумють що сьогодні я не та, я можу бути різною 24 години в добу і це мене влаштовує...я хочу саме цього і саме зараз і я не можу пояснити чому саме "це" і чому саме "зараз", але я хочу....
можливо я сама бо ніхто не розуміє чого я хочу, адже дівчата це в деякій мірі діти, ні одна людина в моєму житті не розуміла напевно що не достатньо сказати "я тебе люблю", "не сумуй", "пробач", звичайно ці слова дуже важливі і нам вони теж потрібні але Kinder який приносить мені стільки щастя, він утворює усмішку на моєму обличчі, цирк в який я хочу, і мені зовсім не важливо для дітей це чи ні, цікаво чи не дуже, захоплююче чи вражаюче, я просто хочу і все, дощ, який так потрібен, плач який рятує, обіди які не завжди вагомі але це все "Я", це все складає якусь частинку мене, мого життя і я не хочу бути іншою, я не хочу бути тою яка надзвичайно сексуальна і яку всі хочуть, бо в неї 90 - 60 - 90, яке вже давно не в моді, шпильки 12 см. і міні юпка вона афігєнно крута бо вона така доросла, так багато вміє, круто виглядає, вона просто *лялька* яка так потрібна для того щоб повимахуватись перед друзями, знайомиим та це взагалі дуже престижно пройтися отак по місті, тебе запам*ятають, адже поруч була *вона*....а мені байдуже, я не ідеальна і не хочу нею бути такою, я наївна, маленька, смішна, обідчива, я така якою я є, я вмію обіжатись на дурниці і плакати через видумані ілюзії, я не люблю слухати про те які класні піджейки в "Холідей" тому що мене це просто діймає, я не люблю коли мене починають навчати робити так як подобається комусь іншому і я починаю слухати, я любила, люблю і буду любити все те що завжди було мені потрібне, не зважаючи на думку про це інших, тому що подобатись всім не можливо, завжди знайдуться люди які будуть лицемірити, просто користуватись тобою, але і завжди будуть люди які зможуть полюбити тебе за те, що ти залишилось собою і іншої їм не потрібно, я хочу чути слова не "я тебе кохаю" а "я кахою тебе тою якою ти є, для мене ти найкраща".....це важливо, для нас, дівчат, як ви не розумієте......

@настроение: все мене тупо досталоооооо

21:23

В голові повний КаВаРдАк!!!:hmm:
Нічого там не вкладається, зовсім - зовсім нічого.....ааааааа, завтра екзамен я як завжди нічого вивчити не можу і тим більше - запам*ятати!!!!
Шо за дурдом, ну як в таку погоду можна вчитись, ну це ж просто нереально!!!!!:conf3:
:nope:


@музыка: SafetySuit - Anywhere But Here, 3 Doors Down - Here Without You

@темы: размышления

05:10

Дуже дивно мати в такій годині бажання ще до написання чого-небудь...

25.04. по моїх підрахунках мав бути великий день, і з того всього у висновку він вийшов просто цікавим ну і ше мокрим...)
Обливний понеділок, Свєта вже мала бути в місті, і на 17:00 ми мали іти на площу на флеш-моб, я зустрілась з нею десь біля пів 5 і ми пішли по Лєрку, зібрали нашу скромну компанію, а тим часом вже на площі бульбашки літали і ми до них приєднались, забуваючи про те що сьогодні все ж таки "обливний" понеділок, а не звичайні будні, но хлопці з пляшками води, які просто світились від щастя і шукали чергову жертву нам про це нагадали.....Попускаючи бульбашки ми вирішили піти на пошуки пригод, все крутились і крутились біля того фонтану біля Укртелекому і нас всі обминали, але в самий неочікуваний момент нас таки помітили і в результаті :hah: - з нас тупо капало, ми були всі мокрі :yes:
Пішли сушитись в двори, потім повернулись і дістали ше раз, чергову добавку до попереднього))) :dance3:
:crzwoopie: - ну і десь приблизно так, дівчата залітали одна за одною в фонтан, судячи з цього видовища ми вирішили, що нам ще все класно обійшлося!!!
Ну загалом день вдався...вологим, шкода шо тільки Свєті я зовсім не приділила уваги, ця зустріч була явно не тею, яка очікувалась...ну нічого, в нас ще є час попереду, для надолуження втраченого!

@настроение: спати хочууууу...

Наше "Вибач" ніколи не поверне час назад, не дозволить забутись про все те, що сталось і нізащо не вилікує ту біль, яку нам доводилось відчувати в час скоєння *помилки*......наші "слова" ніколи не забудуться, тому що ранять вони глибоко, боляче і назавжди....наші "сльози" ніколи не висохнуть тому, що вони розрада нашої душі коли ми відчуваєм біль....наші "вчинки" завжди можуть завдати болі, сліз і стати найглибшою помилкою, яку потім ми не зможем закрити словами, загладити іншими вчинками....і...ми завжди рухаємся в данному темпі, з данними помилками, все з тими ж болючими словами, які завдають болі і сліз іншим, ми завжди будем скоювати помилки і просити вибачення, не розуміючи що наші слова "після" не зрівняються із сказаними "до"...





надихнуло, згадалось і заставило "виляти" все на лист...після..
"Школа виживання" (8 серія)

@музыка: "метушня душі"

@настроение: сльози...сльози...сльози

20:47

Я даже незнаю як я себе почуваю, мабуть, я себе просто не почуваю...
Зато мої нерви навчили мене що ні до чого доброго вони мене не приведуть, тому саме зараз і вперше в житті я вирішила краще раніше, ніж коли вже пізно, розпочати курс лікування.
Я така спокійна з вигляду, така ніяка, зовсім не нервова, абсолютно не стурбована.....а в душі....попіл, пишу це і хочеться плакати, розуміюче те на якому згарищі власної душі я зараз знаходжусь!
Кажуть "ненависть" - це найгірше почуття, так воно і є, тому що я ненавиджу цей стан моєї душі, я його всією душею і дуже щиро зневажаю, але мої думки і почуття не завжди стосуються мого серця...нажаль.
Я знаю що пройде, минеться, знаю що воно нічого не варте, впевнена в тому, що все зробила і поступила правильно, але не лекше...


зате я знаю єдину річ, в якій я впевнена:
краще сукою, ніж таким долбайобом, як ти!

@музыка: Алексей Матиас - Ангелы не умирают, Алеша - Кто Сказал

@настроение: ...нету сил моих.....

@темы: страх пустоты, зневага, ужас, усталость

22:23

28.08.2010 в 22:18
Пишет  fragile inside:

ни один человек не проходит через нашу жизнь, не оставив следов.
и я кое-что поняла.
в моей жизни были разные мальчики. И каждый меня чему-то учил.
Е. - целоваться. П. - что первая любовь действительно никогда до конца не проходит. Л. - что значит "ухаживать красиво". Д. - до чего это здорово, когда есть, с кем побыть слабой. М. - как можно потом триста раз пожалеть об отказе. Р. - говорить "нет".
А Он научил меня любить.
Той настоящей любовью, которая не приемлет эгоизма. Любить, без какой-либо надежды на взаимность; не ища для себя ни малейшей выгоды; никогда не ревнуя, не требуя ничего взамен. Любить-отдавать. Любить безнадежно, обреченно, безумно. Любить его, а не свое чувство к нему. Угадывать настроение, замечать оттенки, ценить мельчайшие моменты и переживания, разделенные вместе. Помогать, поддерживать... растворяться в человеке. Любить безгранично и безусловно. Ругать себя, но продолжать любить. Любить единственно и чисто, не допуская желаний и вожделений. Любить, принимая всё в человеке. Восхищаться, боготворить, брать пример... любить...

благодаря кое-кому мне удалось -отпустить- этим летом. Отпустить скорее себя, чем его. Осколки чувства остнаутся, наверное, навсегда. И я по-прежнему считаю его одним из лучших людей, кого я встречала в своей жизни.. но я свободна.

не знаю, когда я встречу -своего- человека.
но точно знаю, что буду очень любить его.
потому что благодаря Ему я теперь умею любить.
и, наверное, мне никогда не отблагодарить его достаточно.
__________________________________________________________________________________



URL записи

дуже вибачаюсь за "вкрадений" запис, але він такий близький мені, так вразили слова, щось прокинулось в душі, у серці, в середині, щось дуже рідне і близьке..до болю ну і до усмішки...

21:58

Как говорил один замечательный поэт: "И вроде все достаточно пиздато, но всё равно какая-то ху*ня!!!


21:36

Знала ж що це не закінчиться добром, ну знала ж...
але зараз не лекше від того...


Свєтік, де ти, коли ти так потрібна?
(таке велике величезне бажання напитися, щоб забутися про все що сталось)


22:57

mmm.....=P

вот коли говориш по телефону вроді серйозна людина, а потім бачиш його і розумієш - шо це мені тільки здавалось....*печально*
мммм да, його слова:"я намагаюсь бути серйозним" аж приємно здивували, це ж треба, вроді і не чекала такої серйозності від нього, а тут....ну і ладно, полюбе він нічого своєю серйозністю від мене не добився:attr:, хіба що безсоння.....для себе (я ж нічого то так і не сказала) ;)!)

@темы: усталость

Не зря я всім доказувала шо мені мій гороскоп не бреше, але ж ні, всі вперто доказували що в це не варто вірити, тому що наше життя - не гороскоп, ну я ж знала що так воно все і буде....
я давала нашим стосункам місяць, я шось сильно замахнулась, напевно варто було дати бодай тиждень...
ще тиждень не пройшов, але тріщина вже пішла...
Хоча його ава і його слова говорять про протилежне, але його дії, заперечують все, що можна заперечити загалом...
І як завжди я на роздоріжжі, ну чому завжди я?(((
Але ні, я залишу вибір мабуть що йому, я в стосунках страждання залишаю собі, мені не важливо статус того хто "розійшовся" першим, а з ким "розійшлися", це не має значення!


@музыка: Sam Watters-Fallen AngeІ, Ryan Tedder-Gravity, DJ 2Mello-Heaven Sent; Баста - Чувства

22:02

Ужасно скучний день

:-/:-/:-/


Завжди повторяла собі, що емоціями керуватись не варто, бо вони миттєві, проходить час і немає емоцій, бажань і слів які були...але наслідки залишаються завжди!!!
Минув вчорашній день, забулись обіди, розчарування, слова і ...як завжди....залишився попіл від пожежі.
Треба експерта, щоб тепер розібратись які серця вчора згоріли, які уламки залишлись...

А може не варто, шкодувати, я б і не сказала що так сильно шкодую за зробленим, врешті це мало колись статись, я вбила вчора чергову історію кохання без відповіді, але воно ж без відповіді, йому варто померти зразу, щоб не мучитись поступово; треба раз пережити сильний удар щоб надалі лекше переносити ще сильніші удари, я зробила йому послугу... цікаво: чим я допомогла собі....та як завжди, нічим, мабуть....

@темы: "попіл"

19:29

Бляяя...піздєц які всі розумні? геніїв в нашому світі так і хватає, кожен другий? мать вашу!!!
яка я зла на нього...на себе, вже незнаю на кого, просто зла і все...грррРррРр

:fire:


Женщина должна быть загадкой: Маленькой, миленькой, сладкой. Кокетничать, строить глазки, Верить во всякие сказки. Оставаться святой и грешной, Быть красивой душой и внешне. Обаятельным, хитрым бесенком, Нежным, мягким пушистым котенком, Шалуньей веселой, игривой, Любить и всегда быть любимой. Влюбленной безумно и страстно, Ласковой, робкой и властной, Сквозь слезы уметь смеяться И никогда не сдаваться!



Вже напевно не важливо все що було до сьогодні і що я не написала, але цей день варто записати, адже сьогодні я сказала "так" і когось чим ощасливила...ще б самій бути такій же щасливій і не жаліти про свою відповідь, але, як я кажу: "краже жаліти за тим, що ти зробила, ніж за тим - на що ти так і не наважилась", ну у будь якому випадку час покаже все!
Цей день варто запам*ятати хотя б тому щоб потім подивитись на скільки я помилилась чи наоборот - на скільки виявилась права, тому що нашим стосункам я даю не більше місяця, ну може ше чучуть більше, але сумнівно. Песимістично і зовсім не віруючи в майбутнє разом звучить, але так воно і є, щось напевно є в нас, як ми зустрічаємся, принаймі варто нас послухати з боку, це дуже смішно, але цього не так вже і достатньо...
Ну, у будь якому випадку, поживем - побачим!


18.03.2011


@музыка: телевізор шось наспівує)

@настроение: та хороший в мене настрій, можна сказати даже прекрасний, тільки голова болить трошки